Шевченківський районний суд Києва 5 серпня 2026 року у справі №761/30566/26 зобов’язав Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати слідство за заявою економіста Бориса Кушнірука щодо ймовірної підробки документів про профільну освіту голови Національного банку України Андрія Пишного. Ухвала зазначає, що заява містить «достатньо відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».
Чому це має публічне значення
Голова НБУ є ключовою фігурою у формуванні монетарної політики, тарифів і курсової стабільності. Стаття 18 закону «Про Національний банк України» прямо вимагає від керівника НБУ повної вищої освіти або наукового ступеня у сфері економіки чи фінансів. У 2022 році за призначення Пишного проголосували 290 народних депутатів, тобто його кандидатура пройшла парламентську перевірку. Відтак будь-яка інформація про можливу недостовірність документів про освіту стосується довіри до інституції, від рішень якої залежить вартість гривні для кожного громадянина та бізнесу.
Правові межі та подальші кроки
Підставою для скарги стали матеріали кримінальної справи №1-П-7/07 із архіву Зарічного районного суду Сум, де йшлося про службове підроблення документів Сумської філії «Університету сучасних знань». Описані обставини можуть підпадати під статті 358 та 190 Кримінального кодексу України, однак остаточну правову кваліфікацію мають встановити слідчі. За версією заявника, серед трьох осіб, на яких оформили документи без фактичного навчання, був і Пишний, але жодне джерело не повідомляє про встановлену підробку — йдеться лише про початок досудового розслідування.
Залишити відповідь