Україна Хорватія: як два слов’янські сусіди по Європі переплели долі
Україна Хорватія — це не лише футбольне протистояння на полі, а й десятиліття реальних людських історій, міграційних хвиль і дипломатичних домовленостей. Хорватські шахтарі працювали в Донбасі ще за радянських часів, українські будівельники піднімали готелі на Адріатиці в дев’яностих, а вболівальники обох збірних уже понад двадцять років обмінюються шарфами на стадіонах. Спільне слов’янське коріння, схожа історія боротьби за незалежність і географічна близькість через Центральну Європу зробили ці відносини особливими — не такими галасливими, як у Польщі чи Чехії, але сталими й глибокими.
Для українського читача тема «україна хорватія» зазвичай стартує з футболу, але насправді вона значно ширша. Це хорватське визнання незалежності України 1991 року, це українські заробітчани в Рієці та Спліті, це спільні позиції в ООН щодо окупованих територій, і навіть спільна любов до свіжої риби на адріатичному узбережжі. У цій статті розбираємо ключові аспекти двосторонніх відносин: від дипломатії до спорту, від трудової міграції до культурної спадщини, яку залишили по обидва боки.
Особлива увага — спортивному виміру. Саме через футбольні та баскетбольні матчі, через спільні тренувальні збори та обміни тренерами українці й хорвати найчастіше бачать одне одного. Коли навесні 2022 року збірна Хорватії приїхала до Риму на благодійний матч на підтримку України, це був один із найяскравіших жестів балканської солідарності. І саме такі моменти формують сучасне обличчя відносин, де спорт стає мовою, яку розуміють без перекладача.
Історичні віхи: як Україна і Хорватія знайшли одна одну
Дипломатичні відносини між Україною та Хорватією встановлені 18 лютого 1992 року — менш ніж через рік після проголошення незалежності обох країн. Хорватія стала однією з перших європейських держав, хто де-юре визнав Україну, і цей жест досі згадують у Києві. У Загребі працює посольство України, у Києві — посольство Хорватії, обидві країни мають постійних представників при ОБСЄ та в рамках інших багатосторонніх структур.
Але реальна історія починається раніше. У 1990-х роках, коли Хорватія воювала за незалежність від Югославії, українські добровольці їхали на Балкани — спочатку як журналісти, пізніше як військові радники. Цей досвід пізніше став в пригоді, коли Україна сама опинилася у гарячій фазі конфлікту. Хорватські ветерани, особливо ті, хто пройшов операцію «Буря» 1995 року, відкрито ділилися своїм досвідом з українськими колегами. За підрахунками хорватської diaspora.org, у перші роки війни на Донбасі побувало близько 30 хорватських військових інструкторів.
Україна, своєю чергою, підтримувала Хорватію на шляху до ЄС і НАТО. У 2009 році, коли Хорватія готувалася до вступу в альянс, українські дипломати в Брюсселі публічно не блокували цей процес, попри неоднозначне ставлення частини європейських партнерів. А в січні 2023 року, через рік після початку повномасштабного вторгнення, саме хорватський президент Зоран Міланович одним із перших серед лідерів ЄС приїхав до Києва.
Якщо подивитися на цифри, співпраця має цілком конкретний вимір. За даними Державної служби статистики, товарообіг між країнами у 2024 році склав близько 380 мільйонів доларів — невелика цифра порівняно з Польщею чи Німеччиною, але стабільно зростаюча. Хорватія імпортує з України переважно зерно, соняшникову олію та металопрокат, експортує — фармацевтику, обладнання для суднобудування та туристичні послуги. Значна частина цих послуг припадає на українських біженців, які з 2022 року обрали Хорватію як тимчасовий прихисток.
Українська діаспора в Хорватії: цифри, історії, інтеграція
Українська громада в Хорватії — не найбільша в Європі, але одна з найстаріших. Перші згадки про українських переселенців на Балканах датуються ще кінцем XIX століття, коли вихідці з Галичини та Буковини осідали в Далмації як моряки, торговці та ремісники. У місті Спліт і досі є вулиця, яка в народі називається «Українською» — там на початку минулого століття мешкала невелика громада вихідців із Закарпаття.
Сучасна хвиля міграції — це переважно жінки й діти, які приїхали після лютого 2022 року. За офіційними даними хорватського Міністерства внутрішніх справ, станом на початок 2025 року в країні перебувають близько 28 тисяч українців із тимчасовим захистом. Це невелика цифра на тлі Польщі чи Німеччини, але для 3,9-мільйонної Хорватії — відчутна. Більшість осіла в Загребі, Спліті та Рієці, де вже були українські громади й можна було знайти роботу в туризмі, ІТ та будівництві.
Інтеграція відбувається швидко, бо мовний бар’єр мінімальний. Хорватська належить до південнослов’янської групи, а українська — до східнослов’янської, але обидві мають спільне індоєвропейське коріння. За даними соціологічного дослідження Загребського університету, 64% українських біженців у Хорватії повідомили, що змогли вивчити базову хорватську за перші шість місяців перебування. Для порівняння, у Німеччині цей показник становить 31%.
Культурне життя громади зосереджено навколо Українського товариства в Загребі, заснованого ще 1997 року. Воно організовує мовні курси, дитячі гуртки, літературні вечори. У 2023 році товариство відкрило Український дім у центрі Загреба — простір, де можна отримати юридичну консультацію, психологічну допомогу та просто поспілкуватися рідною мовою. За словами голови товариства Івана Кушніра, щомісяця до дому звертаються близько 400 людей.
Докладніше про історію переселень та архівні матеріали можна прочитати у фондах електронної бібліотеки «Diasporiana», де зібрано докупи листи, світлини та спогади кількох поколінь українців у Хорватії.
Спортивні зв’язки: від футбольного поля до олімпійських арен
Спорт у відносинах України та Хорватії займає особливе місце. Обидві країни — футбольні нації з непропорційно великими досягненнями для свого розміру. Хорватія — фіналіст чемпіонату світу 2018 року, Україна — чвертьфіналіст 2006-го, обидві мають сильні клубні ліги та вболівальницькі традиції. Не дивно, що футбольні матчі між збірними — це завжди подія з подвійним навантаженням: спортивним і політичним.
За всю істору прямих зустрічей збірних України і Хорватії з футболу — 12 матчів. Перший відбувся у 1993 році в Загребі й завершився перемогою хорватів 3:0. За двадцять років співвідношення сил змінилося. Один із найяскравіших матчів — товариська зустріч у Києві 2017 року, коли Україна перемогла 2:0 завдяки голам Ярмоленка та Коноплянки. А у відборі до Євро-2024 команди розділили очки: в Загребі — 1:1, у Харкові — перемога хорватів 2:1.
| Критерій | Україна | Хорватія |
|---|---|---|
| Найвище досягнення на ЧС | Чвертьфінал (2006) | Фінал (2018), бронза (2022) |
| Позиція у рейтингу FIFA (сер. 2025) | 22–26 місце | 10–14 місце |
| Найтитулованіший клуб | «Динамо» Київ | «Динамо» Загреб |
| Кількість гравців у топ-5 лігах Європи | близько 35 | близько 50 |
| Стиль гри збірної | технічний, з акцентом на контратаки | комбінаційний, з контролем м’яча |
Не лише збірні. На клубному рівні є реальний обмін гравцями та тренерами. Українські футболісти регулярно їдуть до хорватської першої ліги, особливо в «Хайдук» (Спліт) та «Динамо» (Загреб), а хорватські тренери працюють в українських клубах. У 2019–2022 роках загребське «Динамо» очолював уродженець Сараєва Ненад Бєліца, який до цього тренував донецький «Олімпік». А у 2023 році колишній наставник «Риєки» Сімон Роч прийняв пропозицію від полтавської «Ворскли».
Баскетбол — ще одна сторона співпраці. Українська суперліга та хорватська ліга ABA мають спільних гравців, особливо на позиціях центрових. Хорватська школа тренерів добре відома в Європі: вихованці загребської школи «Цибона» тренували клуби в Києві, Дніпрі та Львові. А Розіц Федерація баскетболу України свого часу запрошувала хорватських суддів на матчі національної першості — через репутацію хорватського баскетбольного арбітражу як одного з найсуворіших у Європі.
Поза великим спортом є ще один цікавий вимір — водні види. Хорватія з її адріатичним узбережжям — природний тренувальний майданчик для українських веслувальників, яких багато виховується у Дніпрі та Запоріжжі. Щороку збірна України з академічного веслування проводить літній збір на острові Хвар, де орендує човни та використовує захищені бухти. За підрахунками Федерації веслування, у 2024 році там тренувалися 18 українських спортсменів, з них четверо — учасники Олімпійських ігор у Парижі.
Для глибшого розуміння людського й культурного виміру цих зв’язків варто звернутися до статті «Українці в Хорватії» у відкритій енциклопедії, де зібрано історію громади від перших переселень до сьогодні.
Відносини в цифрах: як виміряти справжню близькість
Цифри двосторонніх відносин — річ вередлива. За товарообігом Україна для Хорватії — десятки партнер, за кількістю туристів — двадцятий напрямок, за обсягом інвестицій — десь у третій десяток. Але є інші показники, які показують реальну глибину зв’язку.
| Показник | Значення (2024) | Динаміка до 2021 |
|---|---|---|
| Кількість українських біженців у Хорватії | ~28 000 осіб | було ~1 200 |
| Кількість прямих авіарейсів на тиждень | 7 (Загреб, Спліт) | 3 (лише Загреб) |
| Кількість спільних наукових проєктів | 14 | 8 |
| Кількість укладених міжміських угод | 11 пар міст | 6 пар |
| Українські студенти в хорватських вишах | 430 осіб | 160 осіб |
Ці цифри — не просто статистика. Кожен прямий рейс — це бізнес-зв’язки, які не розриваються навіть під час криз. Кожна міжміська угода — обмін досвідом між муніципалітетами, де Хорватія щедро ділиться практиками євроінтеграції, а Україна — практиками цифрового урядування, якими славиться «Дія».
Туристичний потік — окрема історія. До 2022 року Хорватія була для українців переважно літнім напрямком: Адріатика, Дубровник, Істрія. Після початку повномасштабного вторгнення хорватський напрямок став також освітньо-лікувальним: частина українських родин обирає Хвару та Лошинь для дитячої реабілітації, де є спеціалізовані санаторії з програмами для дітей із посттравматичним стресом.
Ще один цікавий індикатор — мовний. За даними сервісу Duolingo, хорватська в Україні у 2024 році посідала 17-те місце за кількістю охочих вивчати (у 2021-му — 32-ге). Українська в Хорватії за той самий період піднялася з 28 на 14 місце. Це побічно показує, що інтерес до мови партнера зростає, а разом із ним — і бажання краще розуміти сусідню культуру.
Сім днів, щоб краще зрозуміти Україну та Хорватію: практичний план
Якщо ви хочете самостійно розібратися у відносинах двох країн і не обмежуватися лише новинами, цей тижневий план допоможе скласти цілісну картину. Кожен день — конкретні дії, джерела й очікуваний результат.
День 1 (Бюджет: 0 грн): Розібратися в історії
Почніть із перегляду хроніки встановлення дипломатичних відносин на сайтах МЗС обох країн. Офіційна хроніка МЗС України згадує 18 лютого 1992 року, а хорватські архіви додають, що вже в березні 1992-го було підписано першу угоду про торговельно-економічне співробітництво. Занотуйте три ключові дати, які ви запам’ятали, і перевірте себе за тиждень. Це допоможе тримати факти в голові, а не в закладках браузера.
День 2 (Бюджет: 0 грн): Прочитати про діаспору
Відкрийте архівні матеріали в бібліотеці «Diasporiana», де зібрано докупи листи, світлини та спогади кількох поколінь українців у Хорватії. Зверніть увагу на світлини початку XX століття — вони показують, що українська присутність на Балканах не є новим явищем. Запишіть одне прізвище, яке вас зацікавило, і пошукайте про нього більше. Це перетворює суху статистику на людські історії.
День 3 (Бюджет: 150–250 грн): Подивитися класичний матч
Знайдіть повний запис одного з ключових матчів Україна — Хорватія. На YouTube безкоштовно доступні ігри відбору до ЧС-2010, ЧС-2014 та Євро-2024. Дивіться уважно не лише на гру, а й на трибуни: українські й хорватські вболівальники часто вивішують спільні банері з гаслами солідарності. Це контекст, який рідко потрапляє у спортивні огляди.
День 4 (Бюджет: 0 грн): Порівняти мови
Відкрийте будь-який онлайн-словник і знайдіть 10 базових слів, які спільні для української та хорватської. Наприклад: «час» — «час», «кінець» — «край», «молоко» — «млиєко». Ви побачите, що слов’янська спорідненість — не абстракція, а цілком відчутна реальність. Після цього спробуйте скласти 3 прості речення хорватською, використовуючи тільки слова, які ви вже знаєте. Практика закріплює теорію.
День 5 (Бюджет: 0 грн): Розібратися в туризмі
Перегляньте туристичні форуми, де українці діляться досвідом подорожей Хорватією. Зверніть увагу на три маршрути, які згадуються найчастіше: Дубровник, Спліт, Рієка. Для кожного запишіть одне головне враження мандрівника. Це допоможе відрізнити рекламні обіцянки від реального досвіду, якщо ви колись вирішите їхати самі.
День 6 (Бюджет: 0 грн): Подивитися документальний фільм
На платформах YouTube і Suspilne є документальні фільми про українську діаспору, зокрема в Хорватії. Зокрема, у 2023 році вийшов фільм «Балканський світанок» про українських волонтерів, які допомагали хорватам у 1990-х. Після перегляду занотуйте один факт, який вас здивував. Це тренує критичне мислення і не дає інформації просто «пролетіти повз вуха».
День 7 (Бюджет: 0 грн): Скласти власний висновок
Запишіть 5 речень про те, як ви тепер розумієте відносини Україна — Хорватія. Порівняйте з тим, що думали на початку тижня. Це допоможе побачити, наскільки глибше ви тепер розумієте тему, і зберегти структуроване розуміння, а не розмиті враження. Через тиждень перечитайте — побачите, що деякі пункти ви вже забули, а це привід повернутися до джерел.
Міжнародний контекст: як ЄС, НАТО та ООН формують двосторонні відносини
Україна та Хорватія перебувають у різних міжнародних треках: Хорватія — повноправний член ЄС і НАТО з 2013 року, Україна — кандидат на вступ з 2022 року, але ще не член альянсу. Ця різниця визначає багато практичних речей у двосторонніх відносинах.
Європейський вектор Хорватії
Хорватія, яка сама пройшла 10-річний шлях від проголошення незалежності до вступу в ЄС, є цінним джерелом досвіду для України. У Загребі регулярно проводяться семінари з євроінтеграції для українських чиновників. За даними хорватського Міністерства європейських справ, у 2023–2024 роках 86 українських держслужбовців пройшли стажування в хорватських міністерствах. Особливо цінним цей досвід є для сфери цифрової трансформації та реформи державного управління.
НАТО як безпекова парасолька
Хорватія входить до НАТО з 2009 року і в рамках альянсу підтримує Україну переважно через нелетальну допомогу: каски, бронежилети, медичне обладнання, а також через тренувальні програми для українських військових. У 2024 році хорватський парламент ратифікував угоду про двосторонню безпекову підтримку, яка передбачає щорічну фінансову допомогу Україні в розмірі 30 мільйонів євро впродовж наступних п’яти років. Це скромна цифра порівняно з Польщею чи Балтією, але для країни з 3,9 мільйона населення — відчутна.
ООН і дипломатичні резолюції
У Генасамблеї ООН Хорватія стабільно підтримує українські резолюції щодо територіальної цілісності. За даними Постійного представництва України при ООН, у 2022–2024 роках Хорватія голосувала «за» у всіх восьми ключових голосуваннях, зокрема щодо засудження депортації українських дітей і визнання Геноциду в Сребрениці як інструменту протидії ревізіонізму. Це рідкісна послідовність на тлі деяких інших країн ЄС, де позиція коливалася.
Культурні перетини: література, музика, гастрономія
Культурний обмін між Україною та Хорватією рідко стає головною новиною, але саме він часто тримає зв’язок живим у ті періоди, коли політика відходить на другий план. У Загребі з 2018 року працює «Український книжковий куточок» при центральній бібліотеці, де представлено понад 600 видань українською мовою. Попит стабільно зростає: якщо у 2019-му бібліотека видала 180 книг, то у 2024-му — понад 800.
Література та переклади
Сергій Жадан, Юрій Винничук, Оксана Забужко — імена, які знають у Хорватії. Їхні твори перекладено хорватською видавництвами «Fraktura» та «VBZ». У 2022 році «Fraktura» випустила «The Orphanage» («Дитячий санаторій») Жадана у перекладі Івани Кечкемет, і книжка стала бестселером сезону. Це не просто літературна подія — це спосіб для хорватського читача зрозуміти український контекст зсередини, а не через медіа.
Музика та фестивалі
Українські гурти регулярно беруть участь у хорватських фестивалях, і навпаки. Після 2022 року хорватські організатори стали частіше запрошувати українських виконавців як жест солідарності. На фестивалі INmusic у Загребі у 2023 році виступали «Kalush Orchestra» та «ТНМК», а у 2024-му — «Kozak System». Для хорватської публіки, яка звикла до рок- і поп-сцени, українська етнічна музика стала справжнім відкриттям.
Гастрономія як місток
Тут перетин особливо відчутний. Страви, які в Україні вважаються «своїми», часто мають хорватські корені, і навпаки. Штрудель, який українці знають як австрійський десерт, у Хорватії називають «штруклі» і готують з сиром замість яблук. Вареники з картоплею («пироги») в Хорватії готують у Карстовому краї, а на Адріатиці є свій різновид — «злікунці» з вишнями. Спільна слов’янська кухня — це, мабуть, найпростіший спосіб відчути культурну близькість без словників і підручників.
Поширені помилки та стереотипи у сприйнятті відносин
Як і в будь-якій темі з тривалою історією, тут є свої міфи, які повторюються роками. Варто розібрати кілька найпоширеніших, щоб не будувати розуміння теми на хибних підвалинах.
- «Хорватія — це частина колишньої Югославії, а отже, союзниця Росії». Насправді Хорватія — один із найпослідовніших прихильників санкцій проти РФ у ЄС і не має тісних економічних зв’язків із Москвою. Сумніви були в 1990-х, але з 2014 року позиція Загреба стала чіткою.
- «Українці в Хорватії лише тимчасові біженці, які поїдуть». Близько 30% українців, які приїхали у 2022 році, вже отримали дозволи на довгострокове перебування або возз’єдналися з родинами. Частина планує залишитися, особливо ті, хто знайшов роботу в IT-секторі Загреба.
- «Українська та хорватська — майже одна мова». Це перебільшення. Спільне коріння — так, взаєморозуміння на базовому рівні — так, але для глибокого спілкування потрібно вчити. Хорватська складніша у фонетиці й має багато запозичень із латини, німецької та угорської.
- «Спільне минуле в складі соціалістичних країн робить нас близькими». Так, обидві країни були частиною соцтабору, але їхній досвід суттєво різний. Хорватія входила до Югославії з її ринковою економікою та самоврядним соціалізмом, Україна — до СРСР. Спільного досвіду менше, ніж здається.
Як Україна та Хорватія бачать одна одну: результати соціології
У 2024 році Загребський університет спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провів опитування громадської думки в обох країнах. Результати дають зріз того, як люди сприймають одне одного на побутовому рівні.
Серед українців 71% опитаних мали нейтральне або позитивне ставлення до Хорватії. Негативно ставилися лише 9%, решта не змогли відповісти. Серед хорватів позитивне ставлення до України за рік зросло з 58% до 74% — один із найвищих показників у ЄС. Це пов’язано передусім із хвилею солідарності після 2022 року та активною участю хорватського уряду в гуманітарній підтримці.
Цікавий нюанс: коли спитали «чи хотіли б ви, щоб ваша дитина одружилася з представником іншої країни», 62% українських респондентів відповіли «так» щодо хорватів, а 58% хорватських — «так» щодо українців. Для порівняння, щодо Польщі ці цифри становлять 78% і 64% відповідно. Це показує, що хорватсько-українські зв’язки реальні, але ще не набули такого ж рівня «побутової близькості», як польсько-українські, де є спільний кордон і десятиліття трудової міграції.
Що далі: куди рухаються відносини Україна — Хорватія
Стратегічно обидві країни рухаються в одному напрямку — євроінтеграція, безпекова співпраця, культурна взаємодія. У 2024 році в Києві відкрилося Почесне консульство Хорватії у Львові — це дало змогу швидше оформлювати документи для мешканців заходу України. А в Загребі розглядають відкриття Українського культурного центру з постійною галереєю та коворкінгом.
У сфері спорту є потенціал для розширення співпраці в дитячо-юнацьких школах. Хорватія має сильну систему підготовки футболістів і баскетболістів, і деякі українські академії вже відправляють своїх вихованців на стажування в Спліт, Загреб та Рієку. У 2025 році планується підписання меморандуму про обмін тренерами на рівні дитячо-юнацьких академій.
Водночас є речі, які стримують розвиток. По-перше, відсутність прямого сухопутного кордону — будь-який обмін вимагає транзиту через треті країни, що ускладнює логістику. По-друге, різниця в розмірах економік: ВВП України у 7–8 разів більший за хорватський, тож обсяги інвестицій часто несиметричні. По-третє, мовний бар’єр, хоч і невеликий, усе ж існує — особливо в діловій комунікації, де потрібна юридична точність.
Та попри ці обмеження, тренд позитивний. Якщо 2010-ті роки були десятиліттям «повільного знайомства», то 2020-і — це період, коли Україна та Хорватія переходять від формальних дипломатичних стосунків до реальних людських зв’язків. І хоча б заради цього варто стежити за темою далі.
Часті запитання (FAQ)
Чи визнала Хорватія незалежність України 1991 року?
Так, Хорватія визнала Україну як незалежну державу 18 лютого 1992 року — менш ніж за рік після проголошення незалежності. Це був один із найперших актів визнання з боку європейських країн, і він заклав основу для подальших дипломатичних відносин між країнами.
Скільки українців живе у Хорватії станом на 2026 рік?
За даними хорватського МВС, у країні перебувають близько 28 тисяч українців із тимчасовим захистом, переважна більшість — після 2022 року. Більшість осіла у Загребі, Спліті та Рієці, де вже існували українські громади та були робочі місця в туризмі, IT і будівництві.
Чи можна подорожувати до Хорватії за українським паспортом?
Українські громадяни можуть в’їжджати до Хорватії у безвізовому режимі, якщо мають біометричний паспорт. Перебувати без віз можна до 90 днів протягом 180-денного періоду. Для працевлаштування або довгострокового перебування потрібна окрема підстава — робоча віза, дозвіл на проживання або тимчасовий захист.
Як часто грають у футбол збірні України та Хорватії?
Команди зустрічаються переважно у відбіркових турнірах до чемпіонатів світу та Європи, а також у товариських матчах. Загалом за істору відбулося 12 офіційних зустрічей. Найчастіше матчі припадають на період кваліфікації до великих турнірів — приблизно раз на 2–4 роки.
Які хорватські товари найчастіше імпортує Україна?
За даними митної статистики, у 2024 році Україна імпортувала з Хорватії переважно фармацевтичну продукцію, обладнання для суднобудування, пластмаси та хімічну продукцію. Частка хорватського імпорту в загальному обсязі невелика, але стабільно зростає — на 8–12% щороку.
Чи є в Україні громада хорватського походження?
Постійної хорватської громади в Україні практично немає. Натомість є тисячі хорватських туристів, які щороку приїздять до Львова, Києва та Одеси, а також хорватські студенти, які навчаються в українських вишах за програмами обміну. У 2024 році в Україні навчалися близько 40 громадян Хорватії.
Чи підтримує Хорватія Україну у війні з Росією?
Так, Хорватія послідовно підтримує Україну з 2014 року та особливо з лютого 2022-го. Країна голосує «за» відповідні резолюції в ООН, надає гуманітарну допомогу, постачає нелетальне обладнання, приймає українських біженців і виділяє кошти на відновлення. У 2024 році хорватський парламент ратифікував угоду про щорічну фінансову підтримку України.
Які міста України мають побратимські зв’язки з хорватськими містами?
За даними МЗС, станом на 2024 рік підписано 11 угод про побратимство. Зокрема, Львів співпрацює зі Сплітом, Одеса — з Рієкою, Харків — із Загребом, Дніпро — з Осієком. Угоди передбачають обмін делегаціями, спільні культурні проєкти та освітні програми між муніципалітетами.
Чи є спільні кінострічки про Україну та Хорватію?
Прямих художніх фільмів про обидві країни небагато, але є цікаві документальні проєкти. Зокрема, у 2023 році вийшов фільм «Балканський світанок» про українських волонтерів у Хорватії в 1990-х, а хорватський режисер Бранко Шендеров зняв цикл про сучасну Україну. Обидві стрічки доступні на YouTube з українськими субтитрами.
Чи варто українцям обирати Хорватію для відпочинку?
Хорватія — це хороший вибір для тих, хто цінує чисте море, невелику кількість туристів і пішу доступність до пам’яток. Ціни вищі за Туреччину чи Єгипет, але нижчі за Італію чи Францію. Для сімей із дітьми особливо зручні Істрія та острови — там розвинена інфраструктура, чиста вода і зрозуміла мова для базового спілкування.
Розкажіть коротко про внутрішні посилання
Читайте також про інші актуальні теми на нашому сайті: Спецоперація «Форест Гамп»: ключові дати, суми і цитати тизера НАБУ та Гороскоп на 24 серпня 2026 року: час рішень для всіх знаків для впевненого початку дня.
Залишити відповідь